Цукровий діабет – це важке захворювання, яке складно піддається лікуванню і має ряд важких ускладнень. Сьогодні ми спробуємо розібратися, чому ж розвивається це захворювання, і які механізми його розвитку.
Підшлункова залоза виконує в організмі вельми важливу роль – вона секретує ряд важливих для життєдіяльності організму речовин. Одна частина залози зайнята секрецією панкреатичного соку, який, виділяючись в просвіт дванадцятипалої кишки, сприяє переварюванню їжі, зокрема панкреатичний сік бере участь в розщеплюванні жирів і вуглеводів. Інша частина залози виконує не міні важливу функцію для життєдіяльності – вона виділяє в кров ряд гормонів, що впливають на обмін речовин. Найбільш значущим є гормон інсулін, регулюючий рівень глюкози в крові.
Глюкоза – це простий цукор (моносахарид), який організм «здобуває» шляхом розщеплювання складніших сахаров в травному каналі і всмоктування в стінці кишечника. Глюкоза життєва необхідна речовина, оскільки є основним джерелом енергії. При спалюванні однієї молекули глюкози організм отримує деяка кількість енергії, яку витрачає на побудову складних білкових молекул, транспорт речовин між клітками та інші свої потреби. Найенергоємнішим органом є головний мозок, який вимагає великої кількості глюкози, оскільки саме він виконує величезну кількість операцій, що вимагають енергії. Коли глюкози мало, організму доводитися шукати резервні шляхи здобичі енергії, але і коли її дуже багато, печінка не встигає переробляти величезний масив цукру, і глюкоза, залишаючись в крові, надає ушкоджувальну дію на органи і тканини організму.
Отже, цукровий діабет – це стан, коли глюкози багато. Що виробляється підшлунковою залозою інсулін в нормі знижує рівень глюкози крові, сприяє своєчасній доставці глюкози в клітки, де та переробляється. Якщо інсуліну недостатньо, глюкоза в клітки не поступає, а залишається плавати в крові. Таким чином потрібну кількість енергії організм не отримує, а цукор, плаваючий в крові ушкоджує органи і тканини.
Чому виникає такий стан?
Розрізняють два типи діабету – цукровий діабет інсулінозалежний і інсуліннезавісимий. Сьогодні ми торкнемося тільки інсулінозалежного цукрового діабету. Це захворювання найчастіше носить спадковий характер, тобто передається в сім'ї часто через покоління, але описані випадки і передачі від отця синові. Захворювання виявляється в основному у молодому віці до 25-30 років. Першими його проявами зазвичай стають спрага, часте сечовипускання, ознаки астенізациі – швидка стомлюваність, слабкість, зниження працездатності, що пов'язане з енергетичним голодуванням тканин. Основним же критерієм є показник рівня глюкози крові. Якщо він піднімається вище 5,5 ммоль/літр, то це привід запідозрити діабет. Для верифікації діагнозу застосовують так званий тест навантаження толерантності до глюзе. Тест проводять таким чином. Визначають рівень глюкози в крові натщесерце, потім дають навантаження цукром і знову визначають глюкозу в крові. І, нарешті, останнє дослідження рівня глікемії виконується через 4 години. За даними тесту складають графік і аналізують, як організм «справився» з навантаженням.
Лікування діабету довічне препаратами інсуліну. Інсулінотерапію правильно може призначити тільки лікар.
Нелікований діабет або наплювацьке відношення до лікування (нерегулярні ін'єкції, варварське порушення дієти) дуже швидко приводить до сумних наслідків. При діабеті найчастіше вражаються судини нирок, сітківки ока, нижніх кінцівок, що приводить до порушення функції цих органів і їх необоротного пошкодження.
Diabetikam. Ru - Все про діабете
|
